Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с icon

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с




Скачать 223.53 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Дата конвертации02.08.2013
Размер223.53 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1. /Тема 1 Поняття про ОП.doc
2. /Тема 10 Держапвне управл_ння ОП.doc
3. /Тема 12 Державний нагляд _ контроль за ОП.doc
4. /Тема 14 Економ_чн_ аспекти ОП.doc
5. /Тема 2 Умови прац_.doc
6. /Тема 3 Виробнича шк_длив_сть.doc
7. /Тема 4 Загальн_ вимоги безпеки.doc
8. /Тема 5 Електробезпека.doc
9. /Тема 6 Пожежна безпека.doc
10. /Тема 7 Техн_ка безпеки при робот_ з ПК.doc
11. /Тема 8 Анал_з та проф_лактика травматизму.doc
12. /Тема 9 Правове та нормативне регулювання ОП.doc
13. /тема 11 Орган_зац_я ОП на виробництв_.doc
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Тема Виробнича шкідливість та методи захисту людини від її негативного впливу
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Тема Пожежна безпека. 1
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с
Положення законодавства України про працю та охорону праці. основні принципи державної політики в галузі охорони праці; права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи
Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с

Тема 1. Загальні поняття про охорону праці. Предмет і завдання дисципліни.

  1. Поняття охорони праці, її мета і завдання.

  2. Стан охорони праці, виробничого травматизму в Україні та інших країнах.

  3. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення.

  4. Предмет, структура, зміст і мета курсу "Основи охорони праці" як навчальної дисципліни.

  5. Соціальне та економічне значення охорони праці.

  6. Основні законодавчо-нормативні акти з охорони праці.


Література

1. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. За ред. М.П. Ганзюка. - К.: Каравела, 2006. - 392 с.

2. Геврик Є.О., Пешко Н.П. Гігієна праці на виробництві. - К,:Ельга; Ніка-Центр, 2004.-280 с.: іл.

3. Основи охорони праці /За ред. Ганзюка М.П., Купчикам. П./ - К.: Основа, 2000. -416 с.

4. Овсянніков О.С. Основи охорони праці: Навч. Посібник для студентів КТК. Кіровоград, РВЦ ННПК 2008 292 с. с іл.

5. Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О.С./ Для студентів всіх спеціальностей КТК. Кіровоград; РВЦ ННПК 2006. – 28 с.

6. http://www.dnop.kiev.ua/index.php?option=com

1.1 Поняття охорони праці, її мета і завдання.


Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці по суті це засіб досягнення безпеки людини на виробництві за рахунок усунення або зменшення впливу на неї небезпечних і шкідливих факторів. Таким чином, головна мета охорони праці – досягнення такого стану безпеки, за якого з визначною ймовірністю виключена можливість завдання шкоди здоров’ю і життю людини

Головними завданнями охорони праці, як державної системи, є:

  • Захист здоров’я і життя працюючих від негативних виробничих факторів;

  • Підвищення продуктивності праці.

  • Зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

1.2 Стан охорони праці в Україні та інших країнах.


Світова статистика показує, що кількість нещасних випадків на виробництві постійно зростає. За даними Міжнародної організації праці (МОП), щорічно у світі нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання забирають життя більш як 2 млн. працівників, близько 270 млн. отримують травми, а 160 млн. - професійні захворювання. Саме тому пошук нових шляхів збереження трудового потенціалу набуває особливого значення та хвилює весь світ.

Як правило, рівень травматизму і профзахворюваності значно вищій у країнах що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. Так, в країнах Європейського союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. осіб, з них майже 8 тис. гине. В Україні в останні роки (2004-2009) на виробництві в середньому щорічно травмується 20 тис. працівників (з них біля 1100 - смертельно).

Аналіз сучасного стану умов і безпеки праці в Україні дає підстави для занепокоєння. Перш за все тому, що не забезпечується основний принцип державної політики в галузі охорони праці – пріоритет життя і здоров’я працівника по відношення до результатів виробничої діяльності підприємства.

За даними науковців в нашій країні у виробничій сфері та в побуті зазнає травмування понад 1 млн. осіб, однак офіційно розслідується і реєструється приблизно в 20 разів менше випадків. Майже на всіх підприємствах факти нещасних випадків приховуються від розслідування. Щорічно біля 13 тис. працівників стають інвалідами, а загальна чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тисяч. Нещасні випадки зі смертельними наслідками по Україні становили в середньому приблизно 3%, причому на державних підприємствах – 2%, колективних – 5%, а на приватних – 14% від загальної кількості нещасних випадків. Сьогодні на Україні нараховується понад 500 тис. суб’єктів підприємницької діяльності з яких половина не має профспілок і не укладає колективних договорів. Найбільша кількість працівників гине в АПК та у вугільній промисловості. Так, на кожний мільйон тон видобутого в Україні вугілля гине біля 4 шахтарів, в той час, як цей показник в США майже у 100 разів нижчий.

За даними журналу “Охорона праці” за останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до зниження рівня виробничого травматизму та профзахворювання (див. табл. 1.1). Але зумовлено це в першу чергу зниженням обсягів виробництва, неповною зайнятістю працюючих, перетіканням робочої сили з травмонебезпечних виробництв у комерційній та інші невиробничі структури.

Таблиця 1.1 Статистика травматизму в Україні

Рік

Постраждало, осіб

Всього

Зі смертельними наслідками

Загиблих від загальної кількості травмованих, %

2004

22691

1164

5,13

2005

20817

1088

5,22

2006

18992

1077

5,67

2007

18192

1176

6,46

2008

16200

1004

6,20

2009

12370

675

5,46


Порівняння рівня професійної захворюваності, виявленої в Україні, з відповідними даними по країнах Європи свідчить, що в Україні цей показник значно нижчий (при тому, що умови праці у нас значно гірші, ніж у розвинених країнах Європи). Якщо в Швеції річна кількість випадків профзахворювань на кожні 100 тис. працюючих становить 323,1, в Ізраїлі — 194,8, в Норвегії — 123, у Іспанії — 42,6, в Німеччині — 37,3, у Австрії — 27,4, Словач­чині — 18,0 (в середньому по країнах Європи — 30,1), то в Україні цей показник дорівнює 13,3.

Це парадоксальне явище можна пояснити різними чинниками, серед яких — ставлення до проблеми виявлення професійних захворювань з боку держави, рівень фінансування охорони здоров'я та охорони праці, визначення пріоритетності медичного обслуговування та соціального захисту працюючого населення та, нарешті, різними підходами до визначення критеріїв діагностики професійного захворювання. Отже, в Україні офіційна статистика виявляє, так би мовити, лише вершину айсберга професійної захворюваності. Більша її частина свідомо чи несвідомо не реєструється або приховується [].

Довготерміновими спостереженнями також підтверджено, що професійна патологія в Україні формується під впливом більш як 100 шкідливих виробничих факторів і діагностується у представників майже 200 професій.

Ми маємо найвищий показник за ризиком загибелі на кожні 100 тис. працюючих. Наприклад, порівняно з Англією — у 8,5 разу, Японією — у 3 рази, Німеччиною — більше ніж у 2 рази. Серед країн колишнього соціалістичного табору він нижчий, ніж у Росії, але вищий, ніж в інших країнах. При обсягах виробництва внутрішнього валового продукту з розрахунку на 1 млрд. доларів в Україні втрачають життя 23 особи, в Росії — 24, а в країнах Західної Європи — 1. Аналіз свідчить, що середній вік загиблих на виробництві — від 30 до 40 років. Тобто, як правило, гинуть найбільш працездатні та перспективні працівники.

За даними Державного комітету статистики, в нашій країні на початок 2007 р. майже 1.427 тис. працюючих, або 12% від загальної кількості працівників, працювали в умовах, що не відповідали діючим санітарним нормам.

Домінуючими причинами формування несприятливих умов праці в Україні залишаються недосконалість технологій, несправність машин і механізмів, ігнорування засобами захисту, порушення правил охорони праці, режимів праці та відпочинку. Незадовільна організація робіт, порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, недоліки в навчанні безпечним прийомам праці тощо привели до того, що 80% травмованих потерпіли саме від цих причин.

На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється наступними основними причинами:

  • незадовільною підготовкою як працівників так і роботодавців з питань охорони праці;

  • відсутністю належного контролю за станом безпеки праці на робочих місцях та виконанням встановлених охороною праці норм;

  • недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту та повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки та підприємствах;

  • значною спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

Витрати, пов’язані з нещасними випадками складають значні суми. Так, кожен випадок виробничого травматизму, наприклад, у Швейцарії обходиться приблизно в 100-200 євро на день. У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні - поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення), але якщо поділити суму середньомісячної страхової виплати, яку здійснив Фонд соціального страхування у 2006 році на кожного потерпілого (497,73 грн.) на 30 днів місяця, то щоденні виплати по Україні складуть приблизно 17 грн..

1.3 Основні поняття і терміни в галузі охорони праці


В ДСТУ 2293-93 “Охорона праці. Терміни та визначення” та інших стандартах наведені визначення основних понять та термінів в галузі охорони праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

  • Рухомі машини, механізми та їх елементи;

  • Пересувні частини виробничого устаткування;

  • Підвищена чи понижена температура поверхонь обладнання, устаткування, матеріалів, напівфабрикатів та ін.;

  • Підвищений рівень механічних коливань (шуму, вібрацій, інфра- та ультразвуку), іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних полів та випромінювань;

  • Надмірні відхилення (підвищені чи понижені) барометричного тиску, температури, вологості, іонізації та швидкості руху повітря;

  • Небезпечні значення параметрів електричного струму (напруги, сили струму, частоти);

  • Відсутність, нестача або надмірна інтенсивність природного чи штучного освітлення;

  • Пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які негативно впливають на роботу органів чи систем організму людини, викликаючи зниження працездатності, появу захворювань, отруєнь чи, навіть, смерть.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) та нервово-психологічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий фактор виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травми – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій, які викликаються впливом цих факторів.

Виробничі фактори класифікують:

  • За видом травмуючого агента – механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;

  • За виробничими матеріальними причинами (носіями травми) - рухомі частини обладнання, заготовки та готова продукція, відходи виробництва;

  • За локалізацією травм – травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;

  • За ступенем тяжкості пошкоджень – легкі, середньої тяжкості, тяжкі, смертельні;

  • За технологічними операціями – вантажно-розвантажувальні, транспортні та ін.;

Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві – раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Наслідком дії несприятливих виробничих факторів можуть бути також професійні захворювання та професійні отруєння. Професійні захворювання – паталогічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів. Професійні отруєння - патологічний стан, зумовлений впливом на працюючого небезпечних чи шкідливих хімічних виробничих факторів.

Окрім професійних, на виробництві зараз відокремлюють групу так званих, виробниче зумовлених захворювань – захворювань, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних негативних факторів.

Виробнича санітарія – це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу негативних виробничих чинників на працівників.

Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників, зумовлений умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи і способи щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто або він не перевищує гранично допустимих значень.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом), або фактично допущена до виконання цих робіт.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.


1.4 Предмет, структура, зміст і мета курсу "Основи охорони праці"

як навчальної дисципліни


Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров’я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. “Основи охорони праці” – це нормативна комплексна дисципліна, яка базується на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна “Основи охорони праці” пов’язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета – сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров’я, зменшенню впливу на людину несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Безпека життєдіяльності – це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, а також способи та засоби захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при яких забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров’я.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень – тобто всього того, що оточує людину на виробництві.

Методологічною основою нормативної навчальної дисципліни “Основи охорони праці” є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Курс “Основи охорони праці” складається з наступних розділів:

  • Правові та організаційні питання охорони праці;

  • Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

  • Основи техніки безпеки;

Предмет дисципліни: захист здоров'я людини на виробництві.

Мета курсу - допомогти студентам оволодіти системою знань з основ охорони праці та виробити вміння і навички у сфері управління охороною праці на виробництві, реалізація яких сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму, аваріям.

Завданням курсу «Основи охорони праці» є вивчення:

  • правової і нормативної бази охорони праці в Україні;

  • впливу виробничого середовища на людину;

  • класифікації умов праці;

  • організаційних та економічних аспектів охорони праці;

  • набуття навичок аналізу й оцінювання стану охорони праці на підприємстві.

Питанням охорони праці певне місце відводиться у загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони праці, як система законодавчих і нормативних актів, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи студент може ознайомитися лише під час вивчення самостійної дисципліни “Основи охорони праці”.

1.5 Соціальне та економічне значення охорони праці


Охорона життя і здоров’я працюючих, створення безпечних та нешкідливих умов праці є одним з головних завдань держави. Щороку в світі відбувається до 125 млн. нещасних випадків на робочих місцях, в яких чине приблизно 220 тис осіб. При цьому переважна більшість з них - це люди віком до 40 років. Кількість загиблих на виробництві рівнозначна числу жертв під час катастрофи великого пасажирського літака, якби вона траплялася щодня. Але якщо в разі катастрофи літака про цю трагедію повідомляють чи не всі світові інформаційні агентства, то про поодинокі жертви на робочих місцях (за винятком тих, під час яких чине або травмується одночасно декілька осіб) світ здебільшого мовчить. Це так звана “тиха“ смерть. Але за кожним загиблим стоять їх рідні: батьки, чоловіки, дружини, сестри та брати, діти, друзі для яких це не стороння, а дуже близька і кохана людина, їх надія і опора. Для них – це горе, непоправна і важка втрата.

Людство впоралося з епідеміями таких страшних захворювань як чума, холера, віспа, але і досі проводжує сплачувати страшну данину за можливість забезпечення себе усім необхідним для існування. Показники здоров'я працюючого населення формуються не лише під впливом умов праці, а й умов і способу життя, за рахунок генетичних та екологічних факторів, доступності,якості медичного обслуговування. Проте під час виконання будь-якої роботи витрачається фізична і психічна енергія, котра повинна відновлюватися під час відпочинку. Якщо цього не відбувається, то накопичується хронічна втома, знижується мотивація до праці, підвищується ризик травматизму, з’являються професійні захворювання, що призводить до інвалідизації особи. В наш час, не дивлячись на прийняті заходи, травматизм можна прирівняти до епідемій. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці, смертність від нещасних випадків та професійних захворювань у наш посідає трете місце після серцево - судинних та онкологічних захворювань. В Україні у структурі найпоширеніших причин смертності традиційно переважає травматизм, який спричиняє 30…35% всіх смертей у працездатному віці.

Низький стан охорони праці викликає зниження продуктивності праці, призводить до зниження рівня суспільного виробництва, зростання непродуктивних витрат часу, пов’язаних зі змушеними простоями, викликаними розслідуванням нещасних випадків та ліквідацією їх наслідків.

Високий рівень травматизму і загибелі працівників викликає соціальні збурення, а також сприяє відтоку висококваліфікованих працівників в інші, найчастіше, невиробничі галузі виробництва. Саме тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник.

Крім соціального, охорона праці має і важливе економічне значення адже це і висока продуктивність праці (при створенні безпечних і нешкідливих умов праці) і зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці, виплат на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи життю постраждалих. Так, в Україні щорічно держава витрачає понад 1,8 млрд. грн. на відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію осіб, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та осіб, що страждають на професійні захворю­вання. Крім того понад 1,3 млрд. грн. роботодавці витратили на оплату пільг і компенсацій працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах.

За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, а ніж вартість заходів щодо їх попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці (приблизно 100 грн. на кожного працюючого в рік), ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками складають майже 4 % світового валового національного продукту. На ці кошти можна забезпечити харчування протягом року приблизно 300 млн. людей.

Крім того, слід зауважити і те, що на підготовку кожного спеціаліста держава витрачає величезні кошти. Так, наприклад вартість навчання у вищих закладах може досягати десятків і, навіть, сотень тисяч доларів США на кожного студента. Передбачається, що ці кошти повинні відшкодовуватися державі протягом усього трудового стажу працівника. Але якщо людина гине або стає інвалідом, то ці кошти не повертаються, а держава, навпаки, сплачує пенсії постраждалим та їх родинам, а також надає пільги і компенсації.

1.6 Основні законодавчі акти з охорони праці


Державна політика України виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і нешкідливі умови праці та пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В Україні прийнята і реалізується Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на основі якої були розроблені і реалізуються галузеві і регіональні програми поліпшення стану охорони праці.

Законодавча база України налічує понад тисячу нормативно-правових актів, які визначають і регулюють відносини між працівниками, роботодавцями та державою, а також з непрацюючою частиною населення нашої країни.

Всі нормативно – правові акти можна поділити на чотири групи, які для наочності представлені на рисунку 1.2 у вигляді піраміди, що стоїть на власній вершині. Вершиною є найголовніший законодавчий акт держави – Конституція України. Конституція - це документ прямої дії. Жоден з інших нормативно - правових актів не може містити положень, які суперечать положенням Конституції.



Рис. 1.1 Схема побудови законодавства з охорони праці


До другого шару нормативно – правових актів відносяться Закони України, які роз’яснюють і конкретизують положення Конституції. Основними законами України в галузі охорони праці є:

  • Про охорону праці”,

  • Про охорону здоров’я”,

  • Про пожежну безпеку”,

  • Про дорожній рух”,

  • Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”,

  • Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”,

  • Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”,

  • Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,

  • Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”,

  • Про пенсійне забезпечення”,

  • Про відпустки”,

  • "Про колективні договори і угоди"

  • Кодекс Законів про працю в Україні (КЗпП) та ін.

До нормативно - правових актів третього шару відносяться:

    • Постанови Верховної Ради України;

    • Укази і розпорядження Президента України;

    • Постанови, накази та розпорядження Кабінету Міністрів України;

    • накази міністерств, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх повноважень (компетенції).

Ці нормативно – правові акти роз’яснюють і конкретизують положення відповідних Законів України, вносять відповідні доповнення та рекомендації щодо застосування норм, визначених законами.

Четверта група нормативно – правових актів представлена стандартами, нормами, інструкціями, правилами, вказівками, переліками та іншими документами, які є обов’язковими для виконання і дотримання усіма підприємствами та установами незалежно від порядкування і форм власності. Це державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, будівельні нор­ми та правила, санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроуста­новок споживачів, Норми радіаційної безпеки, Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань, Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правила безпеки при викори­станні газів, Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Правила будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правила будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресор­них установок, повітропроводів та газопроводів, Правила будови та безпечної експ­луатації парових та водогрійних котлів та інші нормативні документи.

В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці – НПАОП. Вони розробляються під керівництвом і за участю фахівців Держнаглядохоронпраці різними установами і організаціями (за дорученням). Методичне керівництво і координацію виконання цієї роботи здійснює Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Затверджені державні нормативні акти вносяться до Державного Реєстру нормативних актів з питань охорони праці, який видає Держнаглядохоронпраці. В ньому наводиться інформація про всі нормативні акти з охорони праці, які діють в Україні. Державні нормативні акти з охорони праці кодуються. У відповідності до Державного Реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці в України всі галузі виробництва кодуються тризначним числом по видах економічної діяльності (див. рис. 2).

Код виду економічної діяльності (КВЕД):

1.1 Поняття охорони праці, її мета і завдання. 1

1.2 Стан охорони праці в Україні та інших країнах. 1

1.3 Основні поняття і терміни в галузі охорони праці 3

1.5 Соціальне та економічне значення охорони праці 5

1.6 Основні законодавчі акти з охорони праці 6


В коді також вказуються вид порядковий номер нормативного акту та рік його прийняття, після чого вказується назва цього документа.

Приклад позначення нормативних актів з охорони праці у відповідності до державного реєстру:



Рис. 2 Приклад позначення нормативних актів з охорони праці


Вид державних нормативних актів шифрують однозначним числом:

  1. Правила

  2. Стандарти переліки

  3. Норми

  4. Положення, статути

  5. Інструкції, керівництва, вказівки

  6. Рекомендації, вимоги (порядки)

  7. Технічні умови безпеки (вимоги, регламенти, методики)

  8. Переліки та інше

Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держнаглядохоронпраці в 1997 році, постійно поповнюється.

В Україні зараз розробляються стандарти України (ДСТУ), які призначені замінити ще діючи стандарти колишнього Радянського Союзу (ГОСТи). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293 – 99 „ Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”, ДСТУ 2272 – 93 „Пожежна безпека. Терміни та визначення”, ДСТУ 3038 – 95 „Гігієна. Терміни та визначення основних понять” та деякі інші, що невдовзі повинні замінити ще і досі діючі міждержавні стандарти ГОСТи, Системы стандартов безопасности труда (ССБТ), які були розроблені ще за часів СРСР. Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТи, що належать до ССБТ (система стандартов безопасності труда) мають шифр системи 12. та поділяються на п’ять кваліфікаційних груп, яким надані наступні шифри підсистем:

0 – організаційно-методичні стандарти;

1 – стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

2 – стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4 – стандарти вимог безпеки до засобів захисту працюючих.

Наприклад, позначення міждержавного стандарту

ГОСТ 12.1.006-88 ССБТ “Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности”, означає:

ГОСТ – Государственный общесоюзний стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російська абревіатура);

12 – стандарти безпеки праці;

1 – шифр підсистеми (див. вище – стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників);

006 – порядковий номер стандарту;

88 – рік затвердження або перегляду стандарту

Напис після цифр вказує назву цього стандарту.

Стандарти ССБТ підсистем 0, 2, 3 та 4 можуть бути державними, галузевими і республіканськими, а підсистеми „0” також і стандартами підприємств чи об’єднань підприємств. Галузеві і республіканські стандарти встановлюють вимоги, норми і правила у відповідності до державних стандартів з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі або в республіці. Стандарти підсистеми „1”, як правило, мають бути державними.

Крім вказаних раніше стандартів в Україні діють:

СН – санітарні норми, в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці

СНиП – строительные нормы и правила (застосовується російська абревіатура) – будівельні норми і правила, де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки;

ОНТП – отраслевые нормы технологического проектирования (російська абревіатура) – в яких вказуються норми пожежної безпеки;

ISO – міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав з питань охорони праці. Промисловість України кодується згідно з розробленими кодами.


Питання для самоконтролю


  1. Що являє собою охорона праці?

  2. Яку мету та завдання переслідує охорона праці?

  3. Охарактеризуйте стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.

  4. Наведіть основні причини високого рівня виробничого травматизму в Україні.

  5. Надайте поняття термінів: «Умови праці», «Шкідливий виробничий фактор», «Небезпечний виробничий фактор», «Нещасний випадок на виробництві», «Професійні захворювання», «Професійні отруєння», «Гігієна праці», «Виробнича санітарія», «Працівник», «Роботодавець».

  6. Що розуміють під поняттям «безпечні умови праці»?

  7. Наведіть класифікацію виробничих факторів.

  8. Наведіть класифікацію небезпечних та шкідливих факторів за їх природою.

  9. Що являє собою нормативна дисципліна «Основи охорони праці» та з якими дисциплінами вона найбільш пов’язана?

  10. Яку мету і завдання переслідує дисципліна «Основи охорони праці» ?

  11. В чому полягає соціальне і економічне значення охорони праці?

  12. Які документи регулюють відносини у галузі охорони праці?

  13. Як позначаються нормативно-правові акти з охорони праці?

  14. Що означають літери і цифри, вказані у позначенні нормативно-правових актів з охорони праці?

Добавить документ в свой блог или на сайт


Похожие:

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни тое на тему: "Трифазні кола" для студентів спеціальності 090603
Мета розрахунково-графічной роботи- засвоїти методику розрахунку трифазних електричних кіл

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconМетодичні вказівки по виконанню контрольної роботи з англійської мови // Методичні вказівки. Черкаси, 2002. 60 с. (2,5 др арк.)
Зражевська Н. І. Масова комунікація і культура: Лекції. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 172 с. (7,2 др арк.)

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconПрограма та навчально-методичні матеріали до курсу для студентів 2 курсу спеціальностей
Г. Г. Асєєв, д т н., професор, зав кафедри інформаційних технологій Харківської державної академії культури

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "інформатика та комп’ютерна техніка"
Міністерство україни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconНаказ №143 Про організацію роботи з охорони праці в закладах освіти в 2011-2012 навчальному році
України від 08. 2001р. №563, з метою забезпечення функціонування системи управління охороною праці в установах та закладах освіти,...

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «асу та інформаційне забезпечення діяльності пожежно-рятувальної служби» на тему
Міністерство україни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів 5 курсу медичного (назва навчальної дисципліни)
Факультету за напрямом підготовки 1101 «Медицина», спеціальністю 110101 «Лікувальна справа». „ ”, 2012. 31 с

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconРобоча програма дисципліни: Бухгалтерський облік для спеціальностей
При вивченні дисципліни значна увага приділяється методологічним основам бухгалтерського обліку: застосуванню елементів бухгалтерського...

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconНавчальний посібник для студентів економічних спеціальностей Дніпропетровськ -1999
Вправи можуть ефективно використовуватися для самостійного контролю студентами процесу засвоєння курсу, для поточного контролю та...

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів 3 курсу
За напрямом підготовки 1101 «Медицина», спеціальністю 110101 «Лікувальна справа». „ ”, 2012. 33 с

Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О. С./ Для студентів всіх спеціальностей ктк. Кіровоград; рвц ннпк 2006. 28 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу медичного
Факультету за напрямом підготовки 1101 «Медицина», спеціальністю 110101 «Лікувальна справа». „ ”, 2012. 32 с

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©libdocs.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы